Став воїном небес: вчора роменці прощалися з військовим Дмитром Хімченком + ФОТО

Вчора, 9 липня,  Роменська громада віддала останню шану Воїну-Захиснику, нашому земляку – Дмитру Сергійовичу ХІМЧЕНКУ.

На Алеї Слави з живими квітами рідні, друзі, керівництво громади, побратими та небайдужі мешканці схилили голови в скорботі, дякуючи Воїну за відданість і незламну боротьбу… Священнослужителі провели заупокійну службу, молячись за вічний спокій душі Героя.

Про Героя пише Роменська міська рада:

Дмитро Сергійович ХІМЧЕНКО народився 16 січня 1984 року за кордоном, але згодом родина переїхала на малу Батьківщину батька – місто Ромни.

Навчався в Роменській загальноосвітній школі № 7, потім вступив до Роменського професійно-технічного училища за спеціальністю електрогазозварник.

Строкову службу Дмитро проходив в Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького в Києві. Після служби повернувся в рідне місто, створив сім’ю, в якій народився син.

Деякий час працював у «Нафтозахисті», але значну частину свого життя займався будівельними роботами в Україні та за її межами.

Саме з-за кордону Дмитро повернувся до України після початку повномасштабного вторгнення. Продовжив працювати, а у грудні 2024 року отримав повістку – і з честю став до лав захисників.

Він гідно пройшов бойову підготовку в Чернігівській області, служив у 91-й окремій бригаді підтримки, виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

На початку липня 2025 року Воїн приїхав у відпустку та через декілька днів сталося непоправне…

На жаль, 5 липня 2025 року серце солдата Дмитра Сергійовича ХІМЧЕНКА зупинилося…

Захиснику України Дмитру ХІМЧЕНКУ назавжди 41 рік…

Він був гарним батьком, турботливим сином, безвідмовним товаришем, надійним побратимом, людиною з «золотими руками» та щирою душею. Життя Дмитра обірвалося несподівано, на мирній землі, але подвиг його – живий. І пам’ять про нього житиме серед нас, у серцях рідних, у цій країні, за яку він боровся.

У скорботі син, мати, батько, брат…