Роменщина провела в останню путь Героя російсько-української війни Сербіна Володимира Вікторовича

Володимир народився в с.Красне Тульської обл. (росія), на батьківщині своєї матері. Коли Володі було 4 роки, родина переїхала в Україну.

Спочатку проживали в с.Житне, на малій батьківщині Володиного батька, заслуженого шахтаря України.

Згодом купили будинок в м.Ромни

Володя навчався в Роменській школі № 5, де закінчив 9 класів

В Роменському ПТУ № 14 вивчився на сантехніка

Після навчання Володимир влаштувався на роботу на Роменську взуттєву фабрику. Звідти пішов на строкову службу в армії. Служив в прикордонних військах на радянсько-іранському кордоні

Згодом Володимир знову повернувся на Роменську взуттєву фабрику

Сусіди розповідають, що Володимир був гарною, спокійною, привітною людиною. Кажуть: “Він був таким, що й кота не штовхне”. Розповідають, що він був гарним майстром на фабриці, подейкують, що міг працювати на будь-яких операціях в цеху по складанню взуття. Володі так полюбилась ця справа, що навіть вдома він облаштував собі куток, де шив, майстрував різноманітне взуття

Потім Володимир працював на Слобожанській будівельній кераміці, в сільськогосподарському підприємстві, винаймався на соціальні роботи

В лютому 2025 року Володимир отримав повістку і був мобілізований до лав ЗСУ. Пройшов підготовку у Львівській області

Володимира було призначено радіотелефоністом відділення управління командира батареї самохідного артилерійського підрозділу 158 ОМБр. Якийсь час він ніс службу в м.Києві, згодом захищав прикордоння Сумщини

У жовтні 2025 року Володимир приїхав додому в відпустку й попрямував до лікарні, бо мав погане самопочуття. Під час лікування було виявлено, що він мав важке захворювання…

Володимира намагались врятувати лікарі в Ромнах, в Києві, у Львові… Але 18.11.2025 серце мол. сержанта Сербіна В.В. зупинилось…

Володимирові назавжди 53…

Цивільна дружина втратила чоловіка…

Україна втратила свого Сина, свого Воїна, свого Захисника…