Сергій та Дмитро Ковшики – династія трактористів у «МХП-Урожайна країна» + ФОТО
Поділитися в
Копіювати посилання
Сергій та Дмитро Ковшики – батько і син, які працюють трактористами-машиністами сільськогосподарського виробництва у підрозділі виробничого підрозділу «Ромни» «МХП-Урожайна країна».

Батько і син Ковшики
Старший Ковшик – працівник з досвідом, адже трудиться тут з першого дня відкриття агрофірми – вже 14-й рік. Молодшого, каже, теж забрав до себе – бо на цьому підприємстві великі перспективи для молодих спеціалістів. Маючи кибету до роботи та бажання, від простого тракториста можна дорости й до посади керівника підприємства. Адже, в «МХП-Урожайна країна» цінять не лише роки у трудовій книжці, а й обдарованість та цілеспрямованість молодих спеціалістів. Для них – тут відкритий шлях до вдосконалення, освіти та кар’єрного росту.

Сергій Ковшик, тракторист-машиніст «МХП-Урожайна країна», 43 роки
Ці слова підтверджує і керівник з виробництва виробничого підрозділу «Ромни» Віталій Муквич. Говорить, що в його підрозділі «Ромни» працює 146 чоловік. То десь 30% – це молоді спеціалісти, які «ростуть» завдяки своїм здібностям, наставництву старших колег та всебічній підтримці підприємства.
Ось і Дмитро Ковшик працює в агрофірмі лише перший рік, але вже зарекомендував себе в роботі. Рік – це небагато, щоб максимально оцінити професійні якості спеціаліста – тим більше молодого, який ще, можна сказати, тільки притирається до колективу та роботи. Але, як каже Віталій Муквич, йому вистачило часу, щоб роздивитися перспективність молодого працівника: його здібність, результативність та прагнення навчатися.

Дмитро Ковшик, тракторист-машиніст «МХП-Урожайна країна», 19 років
– Дмитро вправний і в ремонтах техніки, і під час будь-яких робіт в полі, каже його керівник. І додає, що саме на таких молодих працівників і розраховує підприємство в майбутньому. Так би мовити, самі собі «вирощуємо» майбутню зміну.
А Сергій Ковшик – це та людина, яка обирає професію раз – і назавжди. Каже, що почав працювати трактористом ще при колгоспі у селі Голінка, де й зараз проживає з родиною. Відразу після закінчення Глинського училища сів у кабіну трактора – й до цього часу обробляє наші українські поля. Мені так здалося, що цей чоловік і справді залюблений в «лани широкополі» і свою професію. І хоч розповідає про роботу сором’язливо, в очах видно вогник любові до своєї справи, до колективу – до того, що виходить в кінцевому результаті спільної праці всіх ланок агропідприємства.
Працює пан Сергій на John Deere 8335. І з ним у нього «любов» особлива. Каже, за роки роботи на тракторах, є з чим порівнювати.

Сергій Ковшик, тракторист-машиніст «МХП-Урожайна країна», 43 роки
– Як згадаю оті старі трактори: ти в кабіні, ковтаєш пил, очима нічого не бачиш, жара… Сієш на «глаз»: очі протер – і вперед! Зараз же працюю з комфортом: все герметично, комп’ютеризовано, є кондиціонер – словом, повний фарш.
А працює на своєму John Deere пан Сергій майже протягом всього року. Навесні, як заїхав на культивацію та сівбу, та аж восени – завершує жнивами. І лише взимку у трактористів настає невеликий «релакс» від поля: йдуть на ремонти – і знову в «бій». І в такому цілодобовому тонусі працює пан Сергій вже понад 20 років. Втому під час робочого процесу в полі долає кавою та «5-хвилинкою» з колегами. А взагалі, каже, що цінить свою роботу за колектив і гідну заробітну плату. Саме атмосфера у фірмі та фінансова стабільність для родини і нівелює втому в полі. Ну а ще звичка – звичка працювати на техніці, сіяти ці родючі землі і радіти зі своєї роботи.
І як би важко не було, Сергій Ковшик каже, що навіть думки не було змінити професію. Бо подобається. І, мабуть, ця любов до техніки закладена в нього в генах. Адже, розповідає, що і батько був трактористом, і всьому його навчив, взявши до себе напарником по роботі. Тепер – настав його час передавати сімейне «ремесло» сину Дмитру.

Батько і син Ковшики
– Батько сказав: ідеш до мене на роботу – буду вчить. Отак, після закінчення ВСП «Роменський фаховий коледж СНАУ», у 18 років я прийшов сюди на практику. І вже за пів року – сів за кермо трактора, розповідає молодший Ковшик.
Зараз Дмитро здобуває вищу освіту у СНАУ на інженерному факультеті. Говорить, що у планах і надалі працювати на цьому підприємстві та будувати кар’єру. А для цього потрібна вища освіта. І додає, що в «МХП-Урожайна країна» підтримують студентів та їхнє бажання вчитися. Тому поєднувати роботу в полі і навчання у виші – дуже легко.

Дмитро Ковшик, тракторист-машиніст «МХП-Урожайна країна», 19 років
Крім того, що Ковшики разом працюють, вдома теж разом «крутять» свого трактора, ходять на риболювлю і збирають кошти на спільну мрію.
Жартома питаю, чи є в домашньому автопарку Mersedes? Бо ж, кажуть, що трактористи нині непогано заробляють… Обоє сміються і кажуть, що по закінченню сезону в складчину куплять… А, може, навіть і якогось John Deere.
Це все, звісно, жарти. Та, видно, що цьому працьовитому тандему – все під силу!
Автор – Наталія Лаврова
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Реклама
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: