Влада, силові структури, волонтери та медики Сумщини обговорили рік спротиву + ФОТО

Влада, ДСНС, Освіта 15:05, 12.03.2023
 Поділитися

Поділитися в

Днями в Сумах відбулося масштабне обговорювання на тему «Сумщина: Рік спротиву». Торік 24-го лютого всі вчилися жити за новими правилами. Про перші кроки влади, нові завдання силових структур, складнощі у роботі медиків, а також про місію медіа, освітян, бізнесу та, звичайно, волонтерів йшлося на зустрічі у форматі дискусійного майданчика під головуванням відомого журналіста, редактора, медіаексперта, теле- та радіоведучого Андрія Куликова.

Т.в.о голови Сумської ОВА Тарас Савченко, який на час початку війни був першим заступником голови Дмитра Живицького, зазначив, що після 24-го лютого влада в області на всіх рівнях здійснювала управління, але це було і не стандартно.

«Дмитро Живицький ефективно займався загальною координацією та публічним представленням усіх важливих інформаційних повідомлень. Заступник голови В’ячеслав Печененко з першого дня у місті та координував роботу ситуаційного центру. За його участі управління оборони був проведений перший в Україні обмін військовополонених. Ще один заступник Андрій Бірюков також залишався у Сумах і працював із забезпеченням зв’язку, а також опікувався гуманітарними питаннями. Також за системну роботу вдячний апарату та його очільнику Ігорю Кальченку. Через Олену Бойко йшла комунікація із центральними органами влади.

Шана тим, хто самоорганізувався, але це не правда, що влади не було і вона не виконувала функції. Були нестандартні методи роботи, але влада була і результат роботи цієї влади також є. Був певний баланс між владою та самоорганізацією», – переконував Тарас Савченко.

Як додав посадовець, наприкінці лютого він поїхав за зброєю для області, яку поступово успішно вдалося передати у Сумську область.

Радниця ексголови Живицького Альона Яцина, яка під час війни виконувала функції  прессекретаря голови ОВА, зазначила, що медійна сфера найбільш закрита під час війни, але на Сумщині вдалося створити медійний купол, аби інформувати населення цілодобово про поточну ситуацію та ймовірність обстрілів, а також розвінчувати фейки російської пропаганди.

«У нас був постійний зв’язок з Єдиним марафоном, усіма каналами, світовими ЗМІ. Моєю задачею було не тільки комунікувати ці медіа, а й змушувати Дмитра Олексійовича виходити в ефірі. І це велика частина роботи», – додала вона.

Міський голова Сум Олександр Лисенко зазначив, що найскладнішими були перші три дні. Постало завдання скоординувати дії з поліцією, військовими та з учасниками ООС, які вже формували свої загони. Пізніше міська влада, за словами Лисенка, мала підготувати людей для евакуації. Також очільник обласного центру розповів, яку настанову отримав від голови ОВА.

«Зателефонував і запитав у Дмитра Олексійовича, які подальші дії, на що він сказав: «на цей момент ми знаходимося в області, а ваш обов’язок перебувати у місті. Завдання – ставити блоки на дорогах». Перший заступник Михайло Бондаренко був відповідальним за будівництво захисних споруд у нашому місті», – Олександр Лисенко.

Як працювало самоврядування Охтирки, яку місяць обстрілювали і бомбардували російські війська, розповів міський голова міста-героя Павло Кузьменко.

«З 24-го лютого я та вся команда Охтирської міської ради щохвилини працювала над забезпеченням життєдіяльності містян та евакуацією. Близько 20 тисяч охтирчан евакуювали. Наша задача, як органу місцевого самоврядування, утримати зв’язок із населенням і моя особиста задача – втримати паніку. Я лікар і знаю що таке неконтрольований натовп. Так, нам вдалося утримати місто в облозі, не здати його, через нас не пройшов ворог», – зазначив Павло Кузьменко.

Очільник управління патрульної поліції Сумщини Олексій Калюжний згадав, як діяли поліцейські на початку повномасштабного вторгнення.

«Хтось вірив у повномасштабне вторгнення, хтось ні, але підготовку все ж вели. Були накази, був дещо хаос у прийнятті рішень стосовно наказів з виведення особового складу, сімей, документації, озброєння. Основна частина транспорту також була евакуйована, було рішення не наражати на небезпеку особовий склад, адже була інформація про те, що ворог захоплює транспорт поліції для диверсійних дій.

Разом з тим частина особового складу лишилася і продовжила роботу в місті, підлаштовуючись під умови, які були. Правоохоронці здійснювали патрулювання для забезпечення правопорядку в місті, тоді в рази збільшилася кількість звернень з приводу міток, БПЛА та відслідковувань ворога», – згадав очільник патрульної поліції області.

На початку березня на Сумщині та в інших регіонах перестала працювати лінія 102 через те, що у Чернігівській області була пошкоджена кабельна лінія. Тоді у поліції інформували про альтернативні контакти, на які можуть звертатися громадяни.

Начальник Територіального управління Служби судової охорони у Сумській області та командир ДФТГ «Суд» Володимир Бабич розповів про новоутворене Добровольче формування територіальної громади:

«Я мав таку честь створити цей добробат, а назву йому дали люди, які там зібралися. Ми організувалися за 1,5 доби, добробат налічував понад 1000 людей. Вже у перший вечір на базу принесли 2 ПЗРК «Ігла».

Чи бачив я владу? Так, бо владу представляють люди. Бачив і за ними слідував».

Начальник управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП Сумщини Іван Безмен наголосив, що угрупування «Суд» було потужним та найбільшим у місті, там поліцейські розгорнули один із штабів, де працювали цілодобово поліцейські, представники місцевого самоврядування та військові.

«У штабі ми отримували 1600-1800 викликів на добу. Виклики майже не стосувалися кримінальних подій. Кожен управлінець мав першочергове завдання забезпечення життя і здоров‘я людей. Як керівники ми також повинні дбати про життя і здоров‘я робітників та їхніх сімей. Вважаю, що в тих умовах ми впоралися», – впевнений Іван Безмен.

Координувалися із військовими також і освітяни із технологічного університету. Про це розповів Олексій Дрозденко, декан факультету електроніки Сумського державного університету:

«Також у боротьбі з ворогом став у пригоді й наш університет з потужною технологічною складовою. Студенти, інженери, вчені долучалися до розв’язання нетипових задач від військових підрозділів. До виконання незвичних завдань залучалися фахівці найрізноманітніших галузей. Загалом наша оборона базується на роботі цивільних людей. Коли зараз бачу військового зі зброєю, припускаю, що за ним стоїть ще 7 цивільних осіб, які приділяють йому свою увагу».

Керівниця Першого сумського гуманітарного штабу Ксенія Гриник подякувалa всім, хто підтримував штаб та допомагав надавати населенню необхідну допомогу. Влада організовувала доставлення гуманітарних вантажів, бізнес відкривав магазини та надавав необхідні товари, сотні небайдужих громадян працювали на місці, а поліція охороняла правопорядок біля пункту видачі. За словами волонтерки, перший Сумський гуманітарний штаб видав 350 тисяч гуманітарних пакетів.

Ректор Сумського НАУ Володимир Ладига розповів про атмосферу в університеті у перші дні війни:

«Я був вражений, на другий день чи не кожен студент приходив і запитував куди піти у військкомат і чим допомогти в університеті. Загалом ми увесь час були на зв’язку з владою, ректорами інших університетів. Ми взяли на себе відповідальність за тисячі молодих людей, також іноземних студентів. Я хочу подякувати органам центральної влади, місцеву ОВА та Полтавську область за те, що надали можливість евакуювати 2000 іноземців та частину українських студентів».

Директор Центральної міської лікарні Валентина Домінас впевнена, що медики, як і військові, повинні залишатися із населенням, яке потребує допомоги. Більшість працівників у закладі, який вона очолює, продовжували працювати в період оточення міста та надавали необхідну допомогу пацієнтам і продовжують виконувати свою роботу зараз.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Нагору